Центральний банк Бразилії (BCB) зміцнив свою нормативну базу для криптоактивів публікацією трьох резолюцій. Ці правила, які набудуть чинності 2 червня 2026 року, детально описують умови роботи в секторі та присвоюють стейблкоїнам особливу класифікацію, інтегруючи їх використання в рамки міжнародного обміну.
Резолюції BCB nº 519, 520 та 521 формують основу нової наглядової схеми. Резолюція nº 519 визначає фігуру Постачальника послуг віртуальних активів (VASP) та встановлює операційні вимоги.
Ці установи, будь то традиційні фінансові організації чи компанії, створені виключно для цієї мети, повинні дотримуватися правил управління, внутрішнього контролю та процедур проти відмивання грошей і фінансування тероризму. Їхня діяльність як посередників, кастодіанів чи брокерів вимагає гарантії прозорості та захисту клієнтів.
Процес авторизації для цих постачальників детально описаний у Резолюції nº 520. Ця норма оновлює критерії, що застосовуються до фінансових сегментів, і встановлює терміни для існуючих компаній у секторі для адаптації до вимог Центрального банку.
Резолюція nº 521 створює суттєву зміну, класифікуючи операції з віртуальними активами як частину валютного ринку та міжнародних ринків капіталу. Діяльність, така як міжнародні платежі, перекази на самостійно зберігаємі гаманці та конвертації між фіатними валютами та криптоактивами, підпадають під цю категорію. На практиці транзакції зі стейблкоїнами, такими як USDT, USDC, BRZ та BRLV, прирівнюються до традиційних валютних операцій.
Цей захід означає, що міжнародні платежі або грошові перекази, здійснені за допомогою стейблкоїнів, підлягають тим самим обмеженням та вимогам ідентифікації. Правило встановлює операційний ліміт у 100 000 доларів на транзакцію, коли контрагентом не є зареєстрована фінансова установа. Компанії повинні впровадити процеси для перевірки походження та призначення коштів, окрім звітування даних до Центрального банку.
Виконавчий директор BCB, Гілнеу, уточнив, що стейблкоїни з алгоритмічним контролем забезпечення не будуть прийняті, посилаючись на попередні випадки, коли ці активи не виявилися функціональними.
Публікація цих резолюцій представляє фінальний етап процесу, який розпочався із Закону nº 14,478/2022 і продовжився Декретом nº 11,563/2023, який призначив Центральний банк органом влади в секторі. Публічні консультації під номерами 97/2023, 109/2024, 110/2024 та 111/2024 тепер призвели до регулювання з конкретними термінами та зобов'язаннями.


