Напередодні журналіст нашої редакції побував на відкритті першої університетської лабораторії робототехніки RoboLab, що запустилася в Київському національному університеті будівництва й архітектури. Потенційно такі лабораторії мають з’явитися згодом і в низці інших навчальних закладів.
Напередодні журналіст нашої редакції побував на відкритті першої університетської лабораторії робототехніки RoboLab, що запустилася в Київському національному університеті будівництва й архітектури. Потенційно такі лабораторії мають з’явитися згодом і в низці інших навчальних закладів.
У лабораторії RoboLab студенти зможуть створювати й тестувати роботизовані рішення, працювати з 3D-моделюванням і штучним інтелектом, запускати прототипи, а також розвивати співпрацю з бізнесом і науковою спільнотою. У цьому навчальному просторі облаштовані понад 30 робочих місць.
Поміж іншого, лабораторія оснащена наборами мехатроніки, роборуками, 3D-принтерами і сканерами, роботизованими платформами, VR-системою для інженерної симуляції та прототипування, програмним забезпеченням для 3D-моделювання й інженерного проєктування, а також ШІ-інфраструктурою для створення власних роботизованих рішень — із використанням комп’ютерного зору й інструментів інтелектуальної підтримки розробок. Важливим нюансами є те, що сюди можуть приходити працювати не тільки студенти КНУБА, а й будь-яких інших ВНЗ, а до реалізації проєкту долучилися компанії Profi Robotics Ukraine, Ajax Systems та Deus Robotics.
Після відвідин заходу ми вирішили зібрати інформацію про інші високотехнологічні лабораторії та центри, що були відкриті у вищих навчальних закладах. Лише протягом попереднього року ми знайшли таких аж цілих 7! Варто сказати, що завдяки таким центрам науково-технічна база українських вишів зробила відразу кілька впевнених кроків уперед. На базі університетів створена низка сталих технологічних проєктів, за що подекуди потрібно подякувати не тільки (і не стільки) державі, як українським компаніям. Тож у добірці нижче — про 7 високотехнологічних освітніх лабораторій і центрів, що відкрилися в українських ВНЗ упродовж 2025 року.
Восени минулого року компанія Ajax Systems спільно з КПІ ім. Ігоря Сікорського відкрили на базі цього навчального закладу лабораторію з конструювання та робототехніки. За задумом, новий простір мав дати студентам «живий» досвід проєктування, складання та випробування роботизованих систем.
Лабораторія на приладобудівному факультеті розрахована на близько 20 робочих місць, а простір поділений на зону проєктування з комп’ютерами для CAD/CAE-робіт і майстерню для макетування та доведення вузлів. Для навчання також доступний робот-маніпулятор для переміщення предметів за заданою траєкторією.
Простір відкритий для всіх студентів КПІ, і, поміж іншого, він передбачений для проведення майстер-класів із робототехніки, автоматизації, метрології та оптики, практичних занять і стажування.
Як писав dev.ua, Олександр Курінний, випускник КАІ та генеральний директор AxxonSoft Ukraine, разом із державним університетом «Київський авіаційний інститут» відкрили минулого року першу в Україні лабораторію інтелектуального відеоспостереження. Завдяки цій співпраці студенти зможуть навчатися розробляти комплексні системи безпеки на основі штучного інтелекту. Компанія інвестувала в проєкт понад п’ять мільйонів гривень, що дало змогу створити унікальну освітню програму.
Лабораторія являє собою комплексну систему, що містить нейроаналітичні мережі на базі штучного інтелекту; біометричні системи ідентифікації з розпізнаванням облич; системи розпізнавання автомобільних номерів з ідентифікацією кольору, марок і моделей; інтелектуальний пошук в архіві за подіями та критеріями; виявлення нестандартної поведінки людини й осіб зі зброєю; системи виявлення пожеж та інших надзвичайних ситуацій.
Як повідомлялося, університет планує стати тестовим майданчиком для нових технологій, а лабораторія відкрита не лише для студентів КАІ, але й для партнерів і замовників AxxonSoft.
КПІ ім. Сікорського як провідна «кузня кадрів» для українського ІТ та технологічної сфери фігурує в цій нашій добірці з дивовижною регулярністю. У листопаді минулого року інноваційні простори університету поповнилися ще одним — лабораторією штучного інтелекту, відкритою компанією MacPaw.
Лабораторія розташована в приміщенні колишнього коворкінгу Bilka Space, а призначена вона для проведення лекцій, хакатонів, практичних воркшопів та обговорень тенденцій у сфері ШІ та реалізації різноманітних ШІ-проєктів студентами університету. Попри «спонсорство» MacPaw, простір обіцяли зробити відкритим і для інших технологічних компаній, щоб реалізовувати спільні проєкти з університетом та залучати його студентів до практичної співпраці.
Як міжфакультетський хаб, що об’єднає дослідників різних галузей, в Українському католицькому університеті торік відкрився Центр для даних, штучного інтелекту та суспільства (Center for Data, AI and Society). Як повідомлялося, він мав стати хабом для досліджень на перетині технологій і соціальних наук, а також платформою міжнародної співпраці у сфері відповідального штучного інтелекту й цифрових технологій для суспільного блага.
Серед напрямів діяльності центру — відповідальний штучний інтелект (Responsible AI); дані для освіти (Data for Education); соціальна стійкість та цілісність інформації (Social Resilience & Information Integrity); обчислювальна соціальна наука (Computational Social Science) та інші. Ініціатива сформувалася на основі майже чотирирічної співпраці УКУ з Center for Responsible AI при Нью-Йоркському університеті у межах програми Responsible AI for Ukraine.
Центр для даних, ШІ й суспільства має на меті поєднувати фундаментальні дослідження з практичними рішеннями. «Центр функціонуватиме як міжфакультетський хаб, що об’єднає дослідників різних галузей, працюватиме у взаємодії з міжнародним дорадчим комітетом та залишатиметься відкритим до партнерств з університетами, бізнесом, громадським сектором та державою», — зазначає Тетяна Захарченко, очільниця центру та керівниця бакалаврської програми «Комп’ютерні науки» Факультету прикладних наук.
Відома в miltech-секторі компанія SkyFall близько року тому — у лютому 2025-го — відкрила лабораторію у КПІ, де майбутні RF-інженери отримали змогу набути практичні навички роботи з новітнім обладнанням.
Так, на базі радіотехнічного факультету Київського політехнічного інституту імені Сікорського (знову КПІ, ну як же без нього!) відкрили лабораторію сигналів і процесів у радіотехніці. Ця лабораторія розрахована на 24 студентів, а майбутніх інженерів там мали навчати опановувати роботу з аналізаторами спектра частот, генераторами сигналів та осцилографами.
«Зв’язок — критично важливий для всієї defence tech сфери. РЕБ, РЕР, БпЛА — усі ці рішення потребують RF-інженерів. Ми допомагаємо створювати середовище, де вони зростатимуть і набиратимуться необхідного досвіду», — зазначили з цього приводу у SkyFall.
Торік у КПІ ім. Ігоря Сікорського також відбулося урочисте відкриття інноваційного простору, покликаного стати точкою перетину науки, реабілітації та високих технологій. У відкритті була залучена відразу низка технологічних компаній — EPAM, appflame, OBRIO, Genesis for Ukraine та інші.
Завдяки наявним у центрі 3D-принтерам є змога друкувати вироби з різних полімерів. Унікальна особливість — здатність до швидкого друку складних деталей із високою точністю. У своїй роботі фахівці центру покладаються на Generative design — це підхід до інженерного моделювання, за якого дизайн об’єкта створюється не вручну, а за допомогою алгоритмів, що генерують десятки або сотні варіантів конструкції на основі заданих параметрів.
«Вузьким місцем зараз є не обладнання, а брак фахівців, які вміють проєктувати вироби для друку. Тому акцент робиться саме на підготовці кадрів», — розповіли автори проєкту.
Запуск центру, наукового парку та лабораторії реалізований коштом донорів, які вклали понад $700 000. І це лише прямі інвестиції. Також є обладнання, яке донори закуповували самі або передали на умовах безоплатного користування.
Так, Науковий парк адитивних технологій став майданчиком для розвитку 3D технологій для протезування, студентських проєктів та безоплатного навчання ветеранів. Цей центр, на відміну від інших в добірці, не створений першочергово саме для навчання студентів, тут інша мета. Але вони мають змогу прокачати у центрі додаткові навички, дізнатися багато нового й отримати корисну взаємодію, а деякі студенти вишу там працюють.
Того року в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна з’явився ІТ-простір. Нова локація мала стати місцем для навчання й співпраці студентів, науковців, підприємців та ІТ-фахівців, а проєкт фінансово підтримала ІТ-команда NIX.
Новий ІТ-простір включає чотири аудиторії, які фактично є дослідницькими лабораторіями, де студенти зможуть опанувати популярні технічні напрями. Йдеться про комп’ютерну інженерію як простір для знайомства з робототехнікою, embedded systems та Internet of Thing, а також кібербезпеку, ШІ та кіберспорт.
Як укриття простір вміщує до 300 осіб, а як освітній центр розрахований на одночасне навчання 100 студентів. Ремонт та облаштування хабу тривали з кінця 2024 року, офіційне ж відкриття відбулося у квітні 2025 року.
До речі, зовсім нещодавно в п’ятьох українських ВНЗ запустили також тренінгові центри з кібербезпеки, про що ми також повідомляли. Такі центри запустили в Національному аерокосмічному університеті «Харківський авіаційний інститут», Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна, ТОВ «Науковий парк державного університету «Житомирська політехніка», Національній академії СБУ та Вінницькому національному технічному університеті.
Ця добірка не претендує на всеохопність, але показує — якщо в українських ВНЗ лише протягом минулого року відкрилися щонайменше 7 таких просторів, то майбутнє української інженерної та технологічної освіти якщо і не безхмарне, то принаймні вселяє значні надії. Зміни на краще є, і до них активно долучаються вітчизняні ІТ- та технологічні компанії.
