Українська компанія STETMAN, яка працює з супутниковими рішеннями для оборони, просуває проєкт власного супутникового угрупування UASAT NANO: мережа вже пройшла початкову регуляторну реєстрацію, а перший апарат планують запустити як тестовий.
Українська компанія STETMAN, яка працює з супутниковими рішеннями для оборони, просуває проєкт власного супутникового угрупування UASAT NANO: мережа вже пройшла початкову регуляторну реєстрацію, а перший апарат планують запустити як тестовий.
За даними DOU, у грудні 2025 року Україна подала до Міжнародного союзу електрозв’язку заявку на реєстрацію UASAT NANO, а 17 лютого 2026 року мережа з’явилася в офіційній публікації BR IFIC Space. У матеріалі йдеться, що це низькоорбітальна мережа, яку планують розмістити на висоті приблизно 550 км.
Засновник STETMAN Дмитро Стеценко розповів, що в жовтні компанія хоче запустити перший супутник. Він має стати тестовим: на ньому планують перевіряти технології та підходи до управління майбутнім сузір’ям. Розгортання угрупування компанія планує у 2027 році: на першому етапі — 120 супутників, далі кількість мають збільшувати щороку. Серійні запуски STETMAN розраховує виконувати за участі SpaceX, а виробництво супутників на старті має забезпечувати данська GomSpace з подальшою локалізацією в Україні.
У DOU також зазначають, що проєкт орієнтований на захищений зв’язок для державних структур, спецслужб і військових, а не на масовий комерційний ринок. За словами Стеценка, в межах однієї країни мережа зможе підтримувати не більше 100 000 терміналів, окремий акцент роблять на стійкості до засобів радіоелектронної боротьби. Паралельно команда будує наземну інфраструктуру і планує додатковий найм, зокрема близько 50 ІТ-спеціалістів; ядро мережі хочуть будувати на 5G-архітектурі.
Зараз Сили оборони активно користуються Starlink, але Україна паралельно шукає резервні та незалежні канали зв’язку. Ідея власного супутникового угрупування є одним із таких напрямів, який має додати стійкості системі зв’язку у випадку збоїв або обмежень доступу.
Раніше dev.ua писав про те, як UASAT позиціюють як «українську альтернативу Starlink», але насправді це сервіс супутникового інтернету на орендованому геостаціонарному супутнику з високою ціною підключення і трафіку. Через це проєкт навряд чи стане масовим, проте може бути корисним для державних структур і бізнесу, яким потрібен резервний канал зв’язку.
